пятница, 3 июня 2011 г. 0 коммент. By: Maksym

Сполучна тканина

Під назвою «сполучна», або «опорно-трофічна», тканина об'єднується ціла група тканин, які мають спільне джерело розвитку — недиференційовану тканину зародка — мезенхіму. Більшість тканин цієї групи —на противагу епітелію — має добре виражену міжклітинну речовину. Назва «сполучна тканина» пов'язана з харак­терним розташуванням цих тканин серед інших тканин та здатністю «зв'язувати» або «сполучати» елементи їх в цілісні структури. Таке розташування дає нам підставу розглядати їх як тканини «внутрішнього середовища» організму.

Назва «опорно-трофічна» тканина вказує на головні функції цих тканин — опорно-механічну та трофічну — тобто забезпечення живлення інших тканин (епітеліальних, м'язових і нервових).

Деяким різновидам сполучних тканин властива також захисна функція (фагоцитоз, утворення антитіл), функція підтримування постійності внутрішнього середовища організму (гомеостазу) та пластична функція (активна участь в процесах відновлення тканин, або регенерації, загоєнні ран). Остання функція залежить від зберігання в тканині молодих недиференційованих елементів типу мезенхімних клітин, з яких можуть утворюватися інші сполучнотканинні елементи.

Клітини і міжклітинна речовина сполучної тканини знаходяться в різному співвідношенні, тому розрізняють тканини з перевагою клітин і тканини з перевагою міжклітинної речовини. В міжклітинній речовині розрізняють неоформлену масу, утворену переважно із складних вуглеводів-мукополісахаридів та волокнисті структури, що залягають в ній. Волокна бувають трьох видів:

1) товсті і сильні — колагенові, тобто такі, що при кип'ятінні дають клей, 2) еластичні і 3) ніжні — ретикулінові.

До групи сполучних тканин належать власне сполучна, хрящова та кісткова.