Світовий океан

Загадкові мешканці морських глибин... Називають їх так не випадково. Адже океанська безодня ще донедавна була своєрідним «полюсом недосяжності». Проникнути в її глибини заважали високий тиск, відсутність спеціальної техніки та й брак знань про світ, вкритий водами океану.

Саме тому дослідники не могли, так би мовити, зазирнути у підводний світ, побувати на великих глибинах, на власні очі побачити їхніх дивовижних мешканців. Усе це стало можливим лише в кінці XX століття.

Спеціальне обладнання дало вченим змогу проникнути під товщу води. І виявилося, що блакитний континент — так називають іноді океан — густондселений.

Світовий океан займає майже сім десятих поверхні нашої планети. До нього належать чотири океани — Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий і зв'язані з ними моря. Об'єм Світового океану становить один мільярд триста сімдесят мільйонів кубічних кілометрів води. У цьому величезному водному просторі існують різноманітні умови життя.

Сонячні промені безсилі проникнути у морську безодню. Навіть у найпрозорішій воді людське око може бачити на глибину не більше ніж п'ятсот — шістсот метрів.

До якої ж межі відомі нині вченим океанські глибини? Та й чи є ота межа? Так, є, це глибина одинадцять тисяч метрів. На ній людське тіло зазнає тиску, який дорівнює вазі більше тисячі великих локомотивів!

Червона книга України

До Червоної книги України занесено багато видів рослин. З родини лілійних до природоохоронної книги потрапило шістнадцять видів.

Немає потреби описувати ці рослини, бо всі добре знають квітки лілії, тюльпана, цибулі.
Хто не знає грабельок звичайних з родини геранієвих? Цю порівняно невисоку, до півметра заввишки, рослину можна часто зустріти в степу, на полях, на городі тощо.


А ось грабельки Бекетова — рідкісна зникаюча рослина. Цей трав'янистий багаторічник, опушений білястими волосками, буває до півметра заввишки. Кореневище сильне, стебла гранчасті, червонясто забарвлені, розгалужені. Листки довгочерешкові.

Лілові квітки зібрані в зонтики. Грабельки Бекетова пощастило знайти лише у Приазов'ї, на берегах Кальміусу й Кальчику, де вони ростуть на гранітних, гнейсових і порфірових скелях.

Пильної охорони на території нашої країни потребує дріада восьми-пелюсткова з родини розових. Це — маленький сланкий вічнозелений кущик, листя якого в мініатюрі дуже нагадує за формою листя дуба. Цвіте великими білими квітами.


Цікавий сон білий т- ранньовесняний багаторічник. Розквітає він у квітні. Велика квітка на опушеному стеблі дуже красива, її пелюстки зовні білі, а зісподу — блакитнуваті. Після запилення квітка перетворюється на своєрідні пухнасті кульки, де визрівають плоди-горішки. Лише наприкінці цвітіння з'являються довгочерешкові листки, зібрані в прикореневу розетку. Сон білий зустрічається у Карпатах.

Сполучна тканина

Під назвою «сполучна», або «опорно-трофічна», тканина об'єднується ціла група тканин, які мають спільне джерело розвитку — недиференційовану тканину зародка — мезенхіму. Більшість тканин цієї групи —на противагу епітелію — має добре виражену міжклітинну речовину. Назва «сполучна тканина» пов'язана з харак­терним розташуванням цих тканин серед інших тканин та здатністю «зв'язувати» або «сполучати» елементи їх в цілісні структури. Таке розташування дає нам підставу розглядати їх як тканини «внутрішнього середовища» організму.

Назва «опорно-трофічна» тканина вказує на головні функції цих тканин — опорно-механічну та трофічну — тобто забезпечення живлення інших тканин (епітеліальних, м'язових і нервових).

Деяким різновидам сполучних тканин властива також захисна функція (фагоцитоз, утворення антитіл), функція підтримування постійності внутрішнього середовища організму (гомеостазу) та пластична функція (активна участь в процесах відновлення тканин, або регенерації, загоєнні ран). Остання функція залежить від зберігання в тканині молодих недиференційованих елементів типу мезенхімних клітин, з яких можуть утворюватися інші сполучнотканинні елементи.

Клітини і міжклітинна речовина сполучної тканини знаходяться в різному співвідношенні, тому розрізняють тканини з перевагою клітин і тканини з перевагою міжклітинної речовини. В міжклітинній речовині розрізняють неоформлену масу, утворену переважно із складних вуглеводів-мукополісахаридів та волокнисті структури, що залягають в ній. Волокна бувають трьох видів:

1) товсті і сильні — колагенові, тобто такі, що при кип'ятінні дають клей, 2) еластичні і 3) ніжні — ретикулінові.

До групи сполучних тканин належать власне сполучна, хрящова та кісткова.